Світовий економічний форум оприлюднив у жовтні черговий список навичок, важливих для успіху в майбутньому. Ця міжнародна неурядова організація об'єднує політичних, академічних та економічних суспільних лідерів для вирішення проблем, з якими стикається сучасний світ на різних рівнях.
Окрім відомих
щорічних зустрічей у швейцарському місті Давос, ця організація періодично
публікує аналітичні звіти щодо глобальних трендів. Один з них – «Майбутнє робочих місць», де представлено навички, актуальні
для успішної кар'єри. Каталог таких навичок було створено як прогноз для 2015,
2020, а тепер – для 2025 року.
Оновлений
перелік навичок, важливих для успіху в 2025 році від Світового економічного
форуму, змушує замислитись про те, чи готує сучасна школа до такого
майбутнього.
Оприлюднений
перелік умінь здається глобальним, далеким від школи і майже недосяжним, тож
виникає закономірний сумнів щодо того, чи готує(ться) система освіти до таких
змін.
ТОП
навичок для успіху в 2025 році
·
Аналітичне мислення та інноваційність.
·
Активне навчання та навчальні
стратегії.
·
Комплексне вирішення проблем.
·
Критичне мислення та аналіз.
·
Креативність, оригінальність та
ініціативність.
·
Лідерство і соціальний вплив.
·
Використання, моніторинг і контроль
технологій.
·
Проектування технологій та
програмування.
·
Стійкість, стресостійкість та
гнучкість.
·
Аргументованість, вирішення проблем та
генерування ідей.
Справді,
ми не знайдемо предметів з такими назвами, як «Аналітичне мислення та
інноваційність», «Критичне мислення та аналіз», «Лідерство та соціальний вплив»
чи «Використання, моніторинг і контроль технологій» у жодній освітній системі.
Проте варто зважати не лише на назви, але й на зміст, і загалом – на тенденцію
динаміки змін цих навичок.
Так,
порівняно з версією аналогічного переліку на 2020 та 2015 роки, можна
зауважити, що в списку незмінно залишилося вирішення проблем. Натомість
до критичного мислення додано аналіз, до креативності – оригінальність та
ініціативність. Таким чином додаються акценти, які допомагають краще
зрозуміти очікування працедавців.
Водночас
з’явилися зовсім нові навички, як-от: активне
навчання та навчальні стратегії, використання, моніторинг і контроль
технологій, а також проектування технологій та програмування.
Часто
ми стикаємось із закидом про те, що, мовляв, шкільні предмети «не знадобилися в
житті». І це може бути правдою, якщо ми очікуємо, що хтось запитає в нас
формулювання теореми синусів чи закону Ома. Проте навчання має дальші
горизонти, і саме представлені у звіті навички дають можливість побачити
потенційну застосовність здобутих знань.
Наприклад, стресостійкість і гнучкість передбачають
вміння конструктивно працювати з помилками, а також у ситуаціях невизначеності.
Навряд чи можна собі уявити окремий урок, на якому будемо навчати(сь) саме
цього. Але практично на кожному занятті учні стикаються з помилками, і нам не
треба вигадувати нічого нового, крім як ставитися до цих ситуацій саме як до
навчального процесу.
Креативність і супутні з нею оригінальність, ініціативність, інноваційність,
уміння генерувати ідеї – притаманні не лише
мистецькому циклу предметів. Вони можуть проявлятися в технічній творчості, у
створенні медійних та інформаційних продуктів і навіть у застосуванні власного
методу розв’язання задачі. І що найважливіше – розвивається вона проєктною
роботою, а не додаванням ще одного предмета в шкільну програму.
Критичне
мислення та аналіз, як не дивно, найкраще розвиваються на
математиці. Адже саме при доведенні теорем ми робимо припущення, слідуємо його
логіці й доходимо до суперечності, яка вказує на некоректність початкових
припущень. Тобто в цьому процесі ми навчаємося не стільки конкретного
доведення, скільки вміння критично мислити й аналізувати.
Лідерство та соціальний
вплив неможливі без уміння формулювати свою думку,
ефективно її висловлювати, розуміти розмаїті міжкультурні особливості
комунікації, а також використовувати можливості сучасних цифрових технологій
для поширення своєї позиції. У перекладі на шкільні предмети – задіяні знання з
мов, літератур, інформатики, суспільствознавства. І якщо зараз ці уроки
зосереджені на набутті конкретних знань, чи радше фактологічних даних, то варто
спробувати поглянути на них глобальніше й побачити їхню цінність для побудови
більших структур, як-от знання, розуміння, компетентності.
Комплексне вирішення
проблем, вочевидь, передбачає вміння розкласти складну проблему
на частини – а це частина предметного інформатичного вміння так званої
декомпозиції, складової обчислювального мислення. Загалом, цікаво спостерігати
за зростанням важливості технологічних умінь: використання, моніторинг,
контроль, проєктування технологій і програмування. Здавалось би, це досить
вузько спеціалізовані навички, насправді ж сьогодні вони є наскрізними та
необхідними для роботи в різноманітних сферах, не обмежених суто технічними
галузями працевлаштування. Як бачимо, цифровізація професійного, та й
повсякденного, життя передбачає вміння не просто скористатися певними
пристроями чи програмами, але й глибше розуміння принципів і засад їх роботи,
уміння їх пристосовувати до власних потреб, і навіть створювати власні
програми.
Але найважливішим
оновленням у списку навичок, на мою думку, є саме активне навчання та навчальні стратегії. Адже саме
вміння вчитись активно й ефективно є запорукою успіху в майбутньому, яке
визначатиметься динамічними змінами, невизначеністю і необхідністю та
готовністю до перекваліфікації.
Варто зауважити, що в
нещодавно затвердженому Державному стандарті
базової середньої освіти можна знайти відображення цих навичок
у вигляді наскрізних умінь і ключових компетентностей.
Прикладами
можуть слугувати компетентність навчання впродовж життя, уміння критично і
системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, ініціативно,
оцінювати ризики та розв'язувати проблеми.
Кожна
з освітніх галузей (у формі навчальних предметів чи інтегрованих курсів), має
не просто забезпечувати здобуття учнями певного набору знань, але й
розвивати компетентності та наскрізні вміння, визнані необхідними для
успішного майбутнього.
Комментариев нет:
Отправить комментарий